Формування предметних компетентностей учнів

на уроках фізики та астрономії

Предметна компетентність -  це сукупність  знань, умінь та навичок у межах предмета, що дозволяє  особистості  виконувати певні дії через власне ставлення. Предметна компетентність учня з фізики, в першу чергу, є ознакою високої якості його навчальних умінь можливості установлювати зв'язки між набутими фізичними знаннями та реальною ситуацією, здатності знаходити процедуру (метод) розв'язання, що відповідає проблемі та успішно використовувати свої уміння, сформовані протягом вивчення фізики як навчальної дисципліни.

В Мирненській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів фізику та астрономію викладає вчитель Топал Євген Ілліч, який навчається на 4 курсі ХДУ за фахом вчитель фізики, інформатики,астрономії.

Готуючись до уроку, Євген Ілліч  аналізує , як саме навчальний матеріал уроку можна використати для розвитку в учнів як предметних, так і базових компетенцій.

При вивченні теми додержується розробленого плану вивчення теми:
ü учень знає…,
ü розрізняє,
ü дотримується,
ü записує формули,
ü зображає,
ü класифікує,
ü спостерігає,
ü вимірює,
ü користується,
ü може розв'язувати задачi,
ü дотримується,
ü має здатність до...

В кінці вивчення теми або кількох тем він вважає, що доцільно треба проводити так звані уроки однієї задачі. Задача вибирається складна із невідомою величиною, а в іншому випадку ця величина є відомою. Учням пропонується самим скласти подібні задачі ускладнюючи їх з кожним кроком. Це приводить до глибшого розуміння суті того чи іншого явища.

Обов’язково проводиться аналіз задачі, необхідний для вироблення в учнів загальних підходів до розв’язування будь-якої задачі.  

Компетентнісний підхід передбачає багаторівневі і різноманітні завдання. Учням пропонується підготувати невеликі повідомлення на одну із запропонованих тем, підготувати демонстрацію того чи іншого явища або закону, зайнятися пошуком розв’язку творчого завдання чи експериментальної задачі. Кожний учень вибирає і виконує те, що йому найбільш доступно на даному етапі саморозвитку.

Для   формування в учнів якостей, необхідних для майбутньої трудової діяльності вчитель залучає учнів до основних видів проектно-конструкторської діяльності . Пропонує виготовити самостійно прості прилади для лабораторних робіт чи робіт фізичного практикуму (терези, бруски для визначення коефіцієнта сили тертя ковзання та ін..)

Євген Ілліч практикує під час виконання лабораторних робіт і практикуму забезпечувати самостійність учнів, що приводить до підвищення наукової цінності робіт.  

На уроках  фізики , вчитель застосовує різні вправи, творчі завдання та ігри, які формують предметну компетентність з фізики. Використання інформаційно-комунікативних технологій в процесі навчання фізики  за умови виконання необхідних дидактичних умов та методичних рекомендацій забезпечує:

а) ефективність формування фізичних компетентностей учнів школи, за рахунок гармонійного поєднання традиційних методик навчання та сучасних інформаційно-комунікативних технологій;

б) сприяння виникненню пізнавального інтересу настільки сильного, що цей процес з часом може здійснюватися шляхом самоосвіти, саморегулювання, самоконтролю і самоврядування. Наприклад, вправа «Шлях до нового» з використанням ІКТ, де учні розвивають пам'ять, увагу, гнучкість мислення, оригінальність мислення, здатність до аналізу та синтезу.

Для ефективного набуття компетентностей у процесі навчання фізики вчитель звертається до активних методів навчання, зокрема дослідницького, експериментального. Оволодіння учнями навичками експериментальної діяльності спрямоване на використання набутих знань у практичній діяльності, формування пізнавальних інтересів, розвиток їхніх творчих здібностей. Наприклад, ерудит-лото «Про фізику і фізиків», де учні оволодівають уявленнями про світ сучасних виробничих технологій; використання групових форм роботи, створення учнями комп’ютерних презентацій, творчі роботи учнів(проекти, кросворди, реферати, саморобні прилади, схеми, таблиці та ін.).

На уроках астрономії вчитель намагається формувати предметну компетентність учнів у процесі навчання астрономії, використовує такі методи і форми організації навчального процесу, завдяки яким забезпечується мотивація навчання, стимулювання пізнавального інтересу, розвиток інтелектуальної й творчої діяльності учнів, формуються прийоми розумової діяльності, навички самооцінки і самоаналізу.

Топал Є.І. передбачає реалізацію системи вимог, якими є предметні компетенції, виділяє у різних вправах, завданнях та проектах наступне:
ü учні повинні знати і розуміти основи фізичного тезаурусу (поняття, величини, закони, закономірності, моделі, формули, рівняння) для опису й пояснення основних астрономічних властивостей та явищ;
ü уміти застосовувати методи наукового пізнання і мати навички проведення вимірювань, опрацьовувати дані, розв’язувати задачі;
ü виявляти ставлення й оцінювати історичний характер знань з астрономії, внесок видатних учених, роль і значення знань для пояснення життєвих ситуацій, застосування досягнень астрономії для розвитку інших природничих наук, техніки і технологій, раціонального природокористування та запобігання їх шкідливого впливу на навколишнє природне середовище й організм людини.

Також вчитель формує компетентність і в позакласній роботі. Астрономічні спостереження учнів – важливий компонент їхньої компетентнісної підготовки.  Головна мета астрономічних спостережень для учнів –  це  ознайомлення  з  найпростішими  методами  спостережень зоряного неба за допомогою астрономічних приладів, вивчення будови та роботи астрономічних приладів, набуття вмінь та навичок у проведенні спостережень небесних об’єктів.

Євген Ілліч часто застосовує нестандартні форми навчання на  уроках астрономії:
1.     Урок-спектакль у формі судового засідання. Ця форма приваблива тим, що в ній стикаються протилежні погляди на суть окремих питань. Вирок обґрунтовується, отже, така форма проведення заняття сприяє з´ясуванню суті проблеми. Як і на звичайному суді, тут дійовими особами є свідки, адвокати і ті, кого звинувачують. Наприклад, у театралізованому спектаклі з астрономії "Планети земної групи" такими дійовими особами є: пані Земля і пані Венера, батько пані Землі  — пан Марс, батько пані Венери, судді, два адвокати, два вартові. Кожені з учнів, одержавши свою роль, має підготувати свій виступ, використовуючи рекомендовану літературу. Кожен має знати, що перед початком свого виступу він повинен представитися, хто він є, в захист кого він виступає і чому. Свідчення мають бути доказовими і обґрунтованими.
2.     Урок-змагання. Це уроки, на яких навчання стає цікавим і захоплюючим процесом, що поглинає думки і почуття всіх. Вони цінні як засіб для формування колективу, почуття власної відповідальності і гордості, своєї значимості. Клас поділяється на дві групи приблизно однакових за рівнем знань. У кожній обираються капітан і консультант. Урок складається із декількох конкурсів. Учнів попереджають, що в ході змагання буде враховуватись активність кожного члена команди і всієї команди в цілому.
3.     Конкурс "Знайди помилку". Зачитується невелика розповідь із астрономічними помилками, учні слухають і відмічають на аркуші паперу неточності або помилки. Перемагає та команда, яка знаходить більше неточностей і помилок.