Інформація

про рівень готовності вчителів художньо-естетичного циклу та трудового навчання до роботи у сучасному освітньому просторів ЗНЗ

Учитель живе доти, доки вчиться.

Тільки-но він перестає вчитися,

у ньому помирає вчитель.

К.Д.Ушинський

У Мирненській загальноосвітній школі предмети трудове навчання, художня культура та образотворче мистецтво викладає Кузнєцова Ганна Валеріївна, випускниця ХДУ, за фахом вчитель технологій та креслення, стаж роботи 1 рік; предмет музичне мистецтво викладає Бойко Людмила Петрівна, навчається на 5 курсі ХДУ за фахом вчитель початкових класів, стаж роботи 2 роки.

Учителі художньо-естетичного циклу та трудового навчання організовують й безпосередньо здійснюють навчальний і практично-виробничий процес. Вони розробляють хід уроку, встановлює мету кожного заняття, визначають форми їхньої організації, продумують їхню структуру. По кожному уроку вчителі відбирають й доповнюють новими відомостями, відбирають методи навчання, забезпечують заняття наочними приладами, технічною документацією, інструментами, матеріалами й устаткуванням тощо.

Керівна роль учителя в здійсненні художньо-естетичного, трудового навчання полягає в умінні передбачати хід навчання, направляти його найбільш успішними шляхами, знати можливі труднощі й заздалегідь готовити школярів до подолання їх.

Основні завдання які ставлять вчителі: 

·          формування культури людських почуттів, розвиток образного мислення і творчих здібностей;

·         опанування вміннями і навичками мистецької діяльності;

·         формування здатності сприймати та інтерпретувати художні твори;

·         засвоєння уявлень про сутність, види та жанри мистецтва;

·         розуміння особливостей його художньо-образної мови;

·         розширення і збагачення художньо-естетичного досвіду школярів, готовності використовувати його в самостійній діяльності;

·         формування навичок художньої самоосвіти та культури почуттів;

·         виховання світоглядних уявлень і ціннісних художніх орієнтацій.

Очевидно, що використання лише традиційних методів навчання (зокрема ілюстративно-пояснюючих та репродуктивних) не дасть очікуваного результату. Це і спонукає вчителів творчо застосовувати новітні методи, один з яких – метод проектів. 

Учитель трудового навчання володіє  педагогічною майстерністю: уміє ясно, переконливо, пояснити теоретичний матеріал; володіє методикою всіх видів інструктування, у тому числі зразкового показу тих дій, трудових прийомів і операцій, які будуть опановувати школярі; уміло сполучає свої вказівки з поступовим розвитком самостійності учнів у виконанні роботи, упевнено почуває себе на уроці й одержує моральне задоволення від своєї праці. Ця впевненість і «запал» учителя при проведенні уроку передається учням, підвищує інтерес до роботи, дисциплінує їх і викликає прагнення більше знати, уміти й як краще зробити.

Компетентність вчителя трудового навчання можна поділити на такі складові:

-         Теоретична готовність учителя до діяльності передбачає наявність у нього аналітичних, прогностичних, проективних, рефлексивних умінь.

-         Практична готовність учителя виявляється у зовнішніх уміннях, за допомогою яких здійснюються дії, які можна спостерігати. До них належать організаторські(мобілізаційні, інформа­ційні, розвивальні, орієнтаційні) та комунікативні (перцептивні, педагогічного спілкування, педагогічної техніки)

Основними й обов’язковими видами діяльності на уроках вчителів художньо-естетичного циклу є сприймання, аналіз-інтерпретація творів мистецтва та мистецька діяльність учнів (вокально-хорова, художньо-практична, творча).

На уроці трудового навчання Кузнєцова Г.В. використовує такі методи:

ü при викладанні нового матеріалу (розповідь, бесіда з поясненням, лекція, проблемні завдання, демонстрація, ілюстрація (плакати, схеми), відеометод, робота з книгою, ділові, рольові, пізнавальні ігри)

ü у практичній роботі (вправи, застосування знань на практиці, мозковий штурм, творча або самостійна ( практична) робота, спостереження, особистий показ, інструктаж)

ü заключна частина уроку (усне опитування, письмове опитування, діалог, самоконтроль, зауваження)

ü практична роботаіндивідуальна – 1 учень (учні виконують практичну роботу індивідуально), парна – 2 учня (розподілення на пари, призначення відповідальних), ланкова – 3-5 учнів (розподілення на ланки, призначення відповідальних) тощо.

На уроках художньої культури Кузнєцова Г.В. використовує прийом трьох „С” (слухаю – співставляю – створюю), технології: робота в парах, «коло ідей», робота в малих групах, «спільний проект»; проводить нестандартні уроки-дослідження та уроки, на яких у класі розв’язуються проблемні завдання, дають змогу активізувати та розвивати розумові й мовленнєві здібності дітей, їхнє мислення, пам'ять, привчають до уважності , спостережливості, відповідальності, формують культ знань. Такі форми роботи допомагають запалити вогники думки, які, за словами  В.Сухомлинського, «стимулюють рухливість розумових процесів. Запалюється вогник - і дитині хочеться знати більше, хочеться думкою проникати в нові явища. Це бажання і є поштовхом, який прискорює розумові процеси».

На уроках образотворчого мистецтва Кузнєцова Г.В. використовує такі методи як «Ланцюжок», «Пінг-понг», метод «Діалог», «ПРЕС», технологія «Уяви себе…», побудова асоціативного куща, “Так – ні”; робота в парах «Парашутисти», «Конструктор»; «Мозкова атака»; «Світська розмова», «Мікрофон»; прийом «Рюкзак»; також на уроках образотворчого мистецтва вчитель активно впроваджує міжпредметні зв'язки.

На уроках музичного мистецтва Бойко Л.П. активно впроваджує роботу в парах, два–чотири – всі разом, метод «Карусель», «Коло ідей» для вирішення гострих суперечливих питань, «Акваріум» для вдосконалення вміння  дискутувати, «Навчаючи – учусь» для підвищення інтересу до навчання, «Ажурна пилка» для засвоєння великої кількості інформації за короткий проміжок часу, «Малюємо портрет» для кращого засвоєння творів композиторів-класиків.

Вчителі художньо-естетичного циклу та трудового навчання володіють та використовують у своїй практичній діяльності ІКТ. Вчителі використовують мультемедійні презентації, відео-слайди, відео-уроки майстер класів та інше.

Застосування ІКТ на уроках дає змогу вчителям:

·        Організувати активну інформаційну взаємодію між учасниками навчального процесу;

·        забезпечити широку варіативність навчання;

·        візуалізувати навчальний матеріал;

·        економія часу;

·        можливість багатогранної і комплексної перевірки знань учнів;

·        підвищення мотивації до навчання, інтересу учасників навчального процесу до уроків;

·        можливість учневі обирати свій темп роботи;

·        самостійність роботи та ін.

·        забезпечення диференційного підходу до навчання;

·        організація колективної та групової роботи;

·        підвищення наочності уроків (використання ілюстративного матеріалу, схем, статистичних даних);

·        моделювання процесів, що вивчаються (інтерактивні плакати, відео фрагментів; презентацій; рекламних роликів; ТВ – програм);

·        пошук інформації з різноманітних джерел (використання мультимедійних енциклопедій, відкритої багатомовної мережевої енциклопедії Вікіпедії; електронних підручників)

·        забезпечення зворотного зв’язку, контроль та перевірку засвоєння навчального матеріалу (тести різних рівнів, як на CD – дисках, так і тренажерів, випробуваних тестів ресурсу Internet);

·        пошук необхідних ресурсів для занять (Інтернет тощо);

·        забезпечення між предметних зв’язків при викладанні

Підсилення наукової обізнаності вчителів здійснюється через огляд методичної літератури, участь у методичних семінарах, вивчення і впровадження передового педагогічного досвіду, систематична самоосвіта та підвищення педмайстерності. Набуття практичного досвіду здійснюється черезучасть у практичних семінарах, відвідування відкритих уроків, взаємовідвідування уроків, оволодіння новими методами і прийомами навчання, включення у творчий пошук та інноваційну діяльність. Прояв творчості здійснюється через участь у предметних тижнях, керівництво гуртком «Умілі руки» з трудового навчання, вокальний гурток «Мелодія», проведення майстр-класів, робота з обдарованими дітьми, проведення тематичних вечорів, конкурсів. Репрезентація доробок здійснюється через випуски бюлетенів, відкриті уроки, позакласні заходи, виступи на педрадах тощо.